Активний відпочинок на воді

Більшості людей віндсерфінг відомий як плід фантазії двох вихідців з Південної Каліфорнії, Джима Дрейка (моряка) і Хойла Швейцера (серфінгіста). Вони з'єднали складові двох своїх улюблених видів спорту в робочий, хай і трохи дивний, запатентований гібрид дуже точно названий Швейцером "віндсерфінг". І хоча саме ця парочка зробила його тим спортом, який ми знаємо зараз, першими винахідниками спортивного ходіння під вітрилом на дошці (борді) були Ньюман і Наомі Дербі.

Завдяки журналу American Windsurfing Magazine історія Наомі і Ньюмана вийшла із забуття. Ім'я Дербі частенько спливало при обговоренні коренів віндсерфінгу, але їх ідея завжди вважалася невдалою і до неї відносилися як до тієї, що не спрацювала. Насправді, Ньюман виношував ідею "вільного вітрила" з 1948р., а свої борди Дербі виготовляли і продавали починаючи з 1964р. Їх історію слід прочитати обов'язково. Якщо ви ще цього не зробили, знайдіть Тому 5, Випуск 1 або відвідйте сайт American Windsurfer Magazine. Крім того, першою людиною, що сфотографувалася на парусному серфі (сейлборді), була жінка - Наомі! Більш докладну інформацію з перших рук можна отримати в електронному музеї Дербі (Darby Electronic Museum). 20 серпня 1997р. Брайан і Лоррен Карлстром організували зустріч з Ньюманом Дербі. На зустрічі було присутньо більше 300 чоловік. Це було перше публічне офіційне визнання внеску Дербі в створення віндсерфінгу.

Суть сумісного винаходу Дербі і Дрейка/Швейцера полягала в установці вітрила на шарнірній стійці, коли людина що йде під вітрилом повинна сама тримати ригель (гик), а ригель(гик) може рухатися в будь-якому напрямі в своїй площині. Цей рух ригелем дозволяє змінювати напрям без використання керма.

Дербі припинили виробництво своїх сейлбордів в кінці 60-х через поганий збут і лише на початку 70-х новий спорт поринув вперед разом з початком масового виробництва нової торгової марки Швейцера Windsurfer. Ці міцні борды з поліетилену використовувалися для всіх парусних рівнів, тому що інших не було взагалі. На них починали вчитися, на них каталися майстри. Windserfer підходив всім незалежно від умов. До кінця 70-х віндсерфінг зайняв в Європі міцні позиції. Більш звичні до індивідуальних видів спорту, ніж до командних, європейці масово зайнялися віндсерфом, кожна третя сім'я мала сейлборд, як вони тоді називалися. Десятки європейських виробників взялися випускати свої версії Windserfer'а - народилася нова процвітаюча індустрія.

Американці почали купувати серфи європейського виробництва, і ця тенденція зберігається до цього дня. Початок 80-х ознаменований грандіозним зростанням віндсерфінгу. Число учасників гонок було постійно високим, народився Кубок Світу, а на Олімпійських Іграх 1984р. в Лос-Анджелесі віндсерфінг отримав олімпійський статус. Устаткування інтенсивно вдосконалювалося в скаженому темпі всю середину 80-х; як у випадку з рекордом світу по швидкості під вітрилом в 36 вузлів, поставленим віндсерфінгістом. З тієї миті віндсерфери постійно нарощували швидкість, вдосконалюючи техніку і устаткування, і перевалили за 40 вузлів. Тепер рекорд зафіксований на неймовірному рівні - 80 км/годину. І сьогодні віндсерфінг це вид спорту для людей будь-якого віку.