Лижі

Добре, коли дітям надається можливість займатися лижним спортом з дошкільного віку. Потім ці заняття переходять у звичку, що залишається на все життя. І у вихованні цієї звички більша роль належить родині. Там, де дружать із лижами від малого до великого, завжди перебуває можливість походити на них зранку до роботи й навчання або ввечері по закінченні трудового дня, після повернення хлопців зі школи.

Нерідко можна бачити, як батьки разом із сином або дочкою, в оточенні веселої компанії юних друзів і знайомих, відправляються на лижну прогулянку. Попереду глава родини або хто-небудь із найбільш підготовлених лижників прокладає лижню до домовленого місця або рухається по замкнутій петлі. Від провідного багато чого залежить. Він повинен вибрати гарний рельєф, що доступний усім. Перевага віддається лісистій місцевості з галявинами й пологими гірками. Але от кільцева лижня прокладена, і лідер, наздогнавши відсталих, дає своїм супутникам кілька порад про те, як краще перебороти підйом, нагадує, що не можна відразу розвивати велиу швидкість, що треба поступово втягуватися в ходьбу, а не відразу переходити на біг. Старшим учасникам вилазки рекомендується увесь час підтримувати рівномірність ходу.

Бажано, щоб прогулянка була як можна більше змістовною. Треба відвести якийсь час на організацію «сімейного огляду» технічної підготовки кожного лижника. Це зручніше за все зробити на невеликій круговій лижні. Один демонструє техніку, інші дивляться й роблять зауваження. І, звичайно, потрібно обов'язково покататися з гірок, випробувати свої сили й у підйомах на гору. Побільше вигадки в змаганнях. Хто далі скотиться? Хто переборе ворота, позначені лижними палицями?..

Не обов'язково, щоб у цих витівках брали участь всі члени родини. Нехай покатаються діти, а батько й мати виявляться в ролі суддів. Потім ролі можуть помінятися. Ці заняття дуже емоційні, такі прогулянки запам'ятовуються, стають темою жвавих розмов вдома.

Не слід доводити себе до сильного стомлення. Утома повинна пройти після нічного відпочинку.

Закінчувати прогулянку й повертатися додому потрібно всім разом. Особливо важливо дотримуватись цього правила при заняттях у вечірній час.

Заслужений майстер спорту А. Донський

Дітей у віці 4-5 років уже можна вчити ходьбі на лижах. Вплив її на організм винятково різнобічний. Одне перебування на чистому морозному повітрі вже саме по собі дає невичерпний запас свіжості й бадьорості. Фізичні рухи на повітрі як найкраще сприяють підвищенню обміну речовин в організмі й благотворно впливають на нервову систему. Але й це ще не все. Загартування організму - кращі ліки проти грипу, ангіни й інших хвороб. І із цього погляду лижі - добрі супутники здоров'я.

У першу чергу треба навчити дитину правильно стояти на лижах, тобто прищепити навички тримати стопи паралельно й зберігати однакову відстань між ними при русі. Дуже важливо, щоб спочатку в нього не створювалося враження, що на ноги одягнули якийсь неприємний вантаж. Він повинен відчути, що лижі - цікаве заняття й катання на них робить приємність. Найважче - перші кроки. Тому, того хто встав на лижі найкраще спочатку водити на буксирі по рівних ділянках. Якщо він впаде - не біда, перетворіть таку невдачу в жарт. Поясніть, що падати потрібно не вперед і не назад, а тільки вбік. Коли дитина буде стояти на лижах більш-менш впевнено, дозвольте йому скотитися з невеликої, дуже пологої гірки. Але спочатку все-таки підтримуйте його за одну руку.

Катання з гірок дуже емоційне, однак, це лише початкова стадія знайомства з лижами. Значно важливіше навчити дитини самостійному пересуванню на лижах, подоланню певних відстаней. На перших заняттях частіше повторюйте йому, що треба не ходити, а ковзати на лижах. Якщо це не виходить, запропонуйте зробити спочатку декілька коротких кроків, а вже потім пробувати ковзати. При цьому обов'язково підтримуйте його за руку. Ковзний крок рекомендується розучувати на добре торованій лижні з ледве помітним ухилом. Найкраще самому стати на лижі, тоді навчання буде найбільш ефективним.

Ваш учень повинен засвоїти основні прийоми. Коротко нагадаємо їх. Нога виставляється вперед, трохи зігнутої в коліні. Робиться це для того, щоб легше було перенести на неї вагу тіла після поштовху й підтягти ногу, що перебуває позаду. Не можна при пересуванні відривати лижі від снігу: одна нога підтягується до іншої (висунутої вперед) не шляхом переносу по повітрю, а тільки ковзанням, при злегка зігнутому коліні, потім висуваються вперед і т.д. Перші рухи проводяться на вкороченому кроці. Коли буде освоєне почергове ковзання, можна перейти на подовжений крок, але без застосування палиць. Руки повинні рухатися вільно, без напруги. Одночасно з лівою ногою виноситься права рука, а з правою ногою - ліва рука.

Наступний етап - навчання поворотам. При повороті переступанням нога відставляється на деякий кут (у бік повороту), до неї приставляється інша так, що на снігу залишається слід у вигляді розбіжних променів. Спочатку навчіть поворотам на невеликий кут, потім поступово збільшуйте його, поки не вийде повне коло. Інші прийоми поворотів дітям дошкільного віку не показуйте.

Коли дитина опанує технікою руху й поворотами, можна приступитися до навчання його спускам з гірки й підйомам. При спуску важливо фіксувати увагу на положенні тулуба. Тіло повинне бути трохи нахилене вперед, ноги дещо зігнуті в колінах, руки відведені назад. Розмахувати ними не треба. Не поспішаєте давати палиці дошкільнятам (інакше основне навантаження буде падати на ще слабкі руки). Чим пізніше він скористається палицями (доцільніше всього - після 7 років), тим кращим буде «стиль» його руху. При користуванні палицями важливо стежити, щоб вони не ставилися далеко від лиж - не далі того місця, де починається загин лиж догори; щоб виносилися вперед по черзі: з лівою ногою - права лижа й навпаки. Не можна виснути на палицях, домагатися з їхньою допомогою прискорення руху: це приведе до стомлення.

Лижі повинні бути легкими й по розміру відповідати росту дитини. Правильно вибрати їх нескладно: лижа ставиться поруч із дитиною, і якщо він пальцями витягнутої нагору руки дістане до її кінця, то можна вважати, що ця пара для нього цілком підходить. Довжина палиць повинна бути такою, при якій вони встановлюються вертикально під витягнутою вбік рукою. Звичайно довжина лиж для дошкільнят 4 років 100-115 см, для 5-річних - 120-124 см. Велике значення має одяг. Він повинен бути таким, щоб не було ні охолодження, ні перегрівання. Найкраще надягати бавовняну білизну, вовняний костюм і зверху комбінезон, що не пропускає вітру. Не рекомендується вкутувати шию шарфом, тому що він утрудняє подих, краще одягти светр «під горло», або тонку вовняну «водолазку». Щоб не мерзнули вуха, на голову одягають легку бавовняну шапочку, потім в′язану вовняну. Найраніше в дітей мерзнуть ноги. Потрібно подбати, щоб вони були в теплі, для чого одягають вовняні шкарпетки поверх бавовняних колготок. Взуття не повинно стискати ноги, інакше можуть бути потертості, відмороження. На руки можна одягнути в′язані рукавиці, на них - шкіряні рукавиці. Як тільки дитина одягнеться, треба відразу ж виходити на повітря.